До Дня Української Державності: тризуби на знахідках з Полтавщини

Графіка Юлії Деркач

😉Нічого досі так сильно «не пече» двоглавому орлу як вістря українського тризуба! І це не дивно.

Тризуб вже давно для українців більше, ніж просто герб. Цей символ наші предки використовують понад тисячу років.

✊З ним йшли у бій давньоруські князі, ним скріплював урядові документи Генеральний Секретаріат УНР, він був знаком визвольної боротьби у міжвоєнний час минулого століття.

☝️Ми не втратили тризуб ні в період його так званого забуття, що тривав із середини XIII століття аж до проголошення Української Народної Республіки, ні протягом існування СРСР, коли він вважався ознакою буржуазного націоналізму, а за його вжиток переслідувало КДБ.

Та врешті решт тризуб став символом модерної України, а для нас, сучасних українців, — незламної нації.👊

🇺🇦Сьогодні ми відзначаємо День Української Державності, що є утвердженням понад тисячолітньої історії державотворення. І розповідаємо саме про зображення тризубів, що були виявлені археологами на знахідках Полтавщини.🌾🌻

Графіка Юлії Деркач

🥇Похідна сільниця давньоруського часу із зображенням модифікованого тризуба.

Подібні кілька виробів з рогів оленя було знайдено на городищі і посаді давньоруського міста Воїнь на річці Сула експедицією, яку очолювали Василь Довженок та Володимир Гончаров під час розкопок «Кременчуцької древнєруської експедиції» Інституту Археології АН УРСР з 1956 по 1959 роки.

Найбільш примітною знахідкою серед цих виробів стала сільниця із зображенням модифікованого тризуба, виявлена на древньоруському городищі, розташованому всього за 2 км на північ від Воїня, в урочищі Палянівщина біля с. Жовнине.

🧐Примітно те, що це зображення тризуба автори книги «Древнєруське місто Воїнь» не описують, а лише фіксують на детальному малюнку. Вочевидь, тоді далася в знаки заборона в СРСР від комуністів на вживання поняття «тризуба» навіть у науковій літературі.

Проте, знахідка не стає менш цікавою. Незвичайне зображення у вигляді модифікованого тризуба — «знаку Рюриковича», як позначили його автори у дослідженні, вперше було виявлено на подібному виробі.

Такі сільниці, за версією авторів експедиції, дуже нагадують порохівниці козацьких часів. На більшості з них з трьох отворів є маленькі дірочки, мабуть, для цвяшків.

Щодо призначення цих речей, то існують різні припущення. Археологи вбачають в них скриньки для зберігання ліків або коштовностей, гаманці, пристрої для розподілення ремінців вуздечки, навершя бунчуків, посохів і навіть милиць.

На погляд дослідників Воїня, ці речі служили головним чином як посудинки для зберігання солі під час військових походів, адже їх часто знаходили саме в похованнях воїнів (різних культур), і для цієї мети такі пристрої були дуже зручними.

🏰Скоріш за все, графіті тризуба як гербу Володимира Святославовича на похідних військових виробах пояснюється його політичним впливом на місто Воїнь, яке він заснував як оборонну фортецю на сторожі границь Київської держави.

Графіка Юлії Деркач

🥈Срібляник (Срібник) Володимира Великого з тризубом на реверсі.

У 1913-1914 рр. Вадим Щербаківський провів археологічні дослідження давньоруського курганного могильника біля с. Ліпляве (Переяславський повіт колишньої Полтавської губернії).

Однією зі знахідок звідси стала давньоруська монета зі срібного сплаву, датована 1010-1011 роками. На реверсі монети був чітко викарбуваний тризуб.

📌Срібляники почали карбувати в Києві за князів Володимира Святославича (980-1015). Охрестивши Русь, князь Володимир додав до свого родового знаку Рюриковичів інноваційний хрест, як символ долучення Київської Русі до родини європейських християнських країн. Так з’явилося зображення тризуба з хрестом над центральним зубом.

Срібники Володимира Великого перших випусків переважно повторювали тип візантійських монет. На реверсі срібників 1-го типу зображено Христа (що було актуально після хрещення Русі), а на аверсі — погруддя князя, над лівим плечем Володимира було вміщено родовий знак власності роду Рюриковичів — тризуб.

На срібниках 2-го типу вже з`явилось зображення великого тризуба. На звороті — поясне зображення Володимира у кольчузі із хрестом в руці.

На монеті вміщувалася легенда «Володимир на столі (престолі) — а се його срібло (або злато)».

Знахідка Вадима Щербаківського — скоріше за все, срібляник другого типу, коли монетні двори вже почали робити зображення тризуба на все поле монети. Всього в музеях України близько 38 подібних знахідок та їх фрагментів.

Графіка Юлії Деркач

🥉Горщик з тавром у вигляді модифікованого тризуба.

Давньоруський кружальний горщик XII століття з тавром у вигляді модифікованого тризуба на денці був знайдений вже під час розкопок Олександра Супруненка, Костянтина Мироненка, Віктора Приймака у 1997-1997 рр. на місці літописної Лтава (м. Полтава).

🏺Горщик був виявлений у вигляді кількох фрагментів, вмурованих у черінь пічки. З його уламків згодом було повністю реконструйовано посудину XII ст. світло-червоного кольору, що в оригіналі була прикрашена трьома врізними горизонтальними лініями, з тавром у вигляді тризуба на денці. Висота горщика — 21,6 см.

Ця знахідка унікальна саме завдяки цьому зображенню модифікованого тризуба, яким помічали тарний посуд (яким міряли об’єми вмісту, у тому числі, ― данину). Зображення тризуба на мірному посуді — своєрідна інсигнія князівської влади, який гарантував еталон точності мірила вмісту посуду.

***

🤓Сучасна Україна увібрала в себе європейські державницькі традиції давньоруських часів та Української Народної Республіки. Радянська ж тоталітарна система та навіть деякі російські вчені намагалися викреслити тризуб із ланцюжка історичних подій України, таврувавши його лише як націоналістичний знак.

У сприйнятті кремлівських катів із тих часів мало що змінилося. Натомість для нас сучасний герб — це зв’язок поколінь, знак свободи, впевненість в неодмінній перемозі. ☺️ І мали рацію одесити, коли ще десять років тому розказали анекдот «Країна, на гербі у якої курка, ніколи не переможе країну, на гербі у якої виделка».

лип 28, 2022
69
1
min read