Літописні гради Київської Русі на Полтавщині

Літописні гради

Кснятин, Многа, Хитці, Удай, Шимберьове – усі ці напівказкові давні назви звучать не згірше за знамениті 🧙‍♂️ гарріпоттерівські: «Люмос!»💥, «Ревеліо!» чи «Аресто моментум!». 
Здається, якщо вимовити їх з потрібною швидкістю та інтонацією, то можна викликати якогось духа: літописного воїна, знахарку або жреця. 💫
Утім, все це – не магічні заклинання 🔮, а цілком реальні топоніми, назви сіл, містечок, річок, літописних городищ, на які наша Полтавщина багатша, ніж ми звикли думати.

Одне з таких – городище слав’яно-руської доби, що знаходиться в околицях с. Хитці Лубенського району, на правому березі р. Удай в урочищі Коломак, Шимберьове.
Своє існування городище почало за носіїв роменської культури – сіверян, і на середину Х ст. було типовим городищем з високою інтенсивністю життя, про що свідчать досліджені археологами рештки жител та господарських споруд із великою кількістю знахідок 🪓. Але потім стосунки між плем’ям сіверян та київськими князями 👑(якраз часи Святослава Ігоровича та Володимира Святославовича) змінили статус на «все складно», тож у другій половині Х ст. городище було спалене 🔥. У ХІІ ст.: були відновлені укріплення, життя тут відновилося, але стало помітно тихішим.

Хитці

Сьогодні городище знаходиться у лісовому масиві 🌲🌳 , однак зберігає обриси валів, а по центру можна побачити западину від давнього колодязя. Серед найцікавіших знахідок звідси: кістяний гребінь кінця Х – першої половини ХІІ ст., бронебійний наконечник, кресало давньоруського часу, а також великий рибальський гачок. Хтозна, що за істоти плавали літописним Удаєм 🦈🐊 🦖, адже зараз риби, здатної заковтнути такий, у річці немає.

 

Знахідки Хитці

Селище розташоване через балку на південний захід від городища. Поряд також два курганні могильника, зокрема, в ур. Шимберьове, де досліджено 2 кургани.Утім, це не єдине місце поблизу, де «наслідили» 👣 давні сіверяни. По дорозі з Лубен до Чорнух важко не помітити високий мис на північно-східній околиці сучасного с. Городище Чорнухинського району.

Він наче врізається у рівнинний спокій місцевих ландшафтів, концентруючи увагу на собі. Люди селилися тут, починаючи з епохи бронзи і до ХVІІ ст., але найбільше життя вирувало якраз за часів літописних сіверян. На мисі знаходилася ніби давньоруська міська «агломерація» у складі городища, двох селищ та двох курганних могильників. Дослідження одного з них археологи В.Щербаковський та М.Ренський почали ще на початку ХХ ст. А під кінець ХХ ст. справа дійшла і до городища з селищами. Там було досліджено кілька житлових споруд та господарських ям.

Серед знахідок — унікальне косе вістря з рогу козулі 🦄 із завершенням у вигляді оскаленої пащі вовка , виконане у варязьких традиціях (Х ст.), що може свідчити про перебування тут представників київської княжої дружини. З городища походить значна добірка ліпного роменського та гончарного давньоруського посуду ⚱️. Іншою цікавинкою цієї пам’ятки є наявність посуду післямонгольського часу - не тільки місцевого, але й привозного. Зокрема, візантійських амфор 🏺, що може свідчити про існування тут життя і після Батиєвої навали. На Посуллі та взагалі Полтавщині місця, яким вдалося відновитися після монголо-татарського нашестя – рідкість.

Знахідки з літописної Многи

У ХVІІ ст. тут розміщувалося козацьке ⚔️ містечко Многа. Воно перебувало у складі володінь Вишневецьких і в першій половині ХVІІ ст. відігравало помітну роль серед фортець Посулля, але пізніше занепало. Хоч, уже під назвою Городище, лишилося сотенним центром Лубенського полку.

Городище Многа

Снітинське городище розташоване поблизу села з одноіменною назвою у Лубенському районі, в урочищі Бурти, Городок. Воно ототожнюється із одним з літописних градів Київської Русі на Сулі — містом Кснятин. 
У часи 👑 княжої держави Кснятин був одним із центрів Переяславської землі на Посуллі. Він згадується у 📜 Повчанні Володимира Мономаха, «Списку руських міст дальніх та ближніх» та неодноразово - у документах вже козацької ⚔️епохи. Помітні і добре збережені земляні укріплення у XVIII ст. значно пошкодили селітровари, як і багато де по Україні.

Снітин

Попри це, рештки колишнього граду наприкінці ХІХ ст. привернули увагу В. Ляскоронського. Він відзначив наявність округлого укріпленого майданчика з чотириметровими валами та ровом. Площа укріплення складала 2,24 га. З колишнього літописного Кснятина походять ряд давньоруських знахідок: залізні 🪓 та 🗝 від замка, уламок херсонеської амфори 🏺 тощо.

Знахідки Кснятин

Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд та Zagoriy Foundation

#запідтримкиУКФ #МандруйУкраїною #історико_культурний_туризм #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною

сер 10, 2020
27
1
min read