Пам'ятки без обліку зникають безвісти, або Чому їм потрібна облікова документація

Графіка Юлії Деркач

Уявіть, що ви живете без паспорта. Так, на їжу, сон і дозвілля це не впливає, але виникають значні обмеження і навіть небезпеки. Наприклад, ви не проголосуєте на виборах, не візьмете кредит, банально — не сядете в потяг. Що гірше — не зможете довести, що ви — це справді ви. Так можна втратити майно, здобути проблеми з правоохоронцями, забути про банківський рахунок і офіційну роботу. Так собі сценарій, правда? А якщо уявити, що без паспорта більшість людей у країні?.. Це все ми до того, що в галузі охорони археологічної спадщини є ще одна катастрофічна проблема: майже відсутнього її обліку, а значить — і охорони.

 

95% об'єктів археологічної спадщини не мають облікової документації. За підрахунками археологів, на території Полтавщини близько 15 тисяч об'єктів, які мають культурну археологічну цінність. Не всі вони навіть обстежені археологами: про деякі відомо зі старих топографічних карт, за описами ХІХ-ХХ ст. Відомих археологам об'єктів — близько половини з них, приблизно 7–8 тисяч. Однак взято на облік із них — 210 (з них 13 — пам’ятки національного значення, 197 — місцевого). 67 з них — ще в СРСР, тож документи по ним потребують радикального оновлення.

 

Графіка ЦОДПА

 

За останній рік Центром виготовлено понад 30 облікових документів, як на нові об’єкти, так і оновлюючи старі. Але ж, враховуючи вищезазначену цифру, цей процес не буде швидким. Облік дає більше важелів впливу для охорони пам'ятки. Наприклад, внесення до Реєстру об’єкту, відображення її кадастровій карті попередить незаконне розорювання таких ділянок, можливо утримає забудовників від незаконного там будівництва. Натомість відсутність таких облікових документів дає більші можливості для їх грабунку та руйнування.

 

Проблема відсутності документації починається з того, що взяття об'єкту на облік — досить тривалий, бюрократичний і трудомісткий процес. І попри те, що «запустити» цей процес може будь-хто охочий з відповідною фаховою історичною освітою, закон не визначає відповідального за цей процес органу. Фактично завдання охорони пам'яток покладені на місцеву владу — відділи й управління культури та ради місцевих громад. При відсутності цікавості громад до питання, а звідси — і фінансування, процес взяття на облік всіх об'єктів археоспадщини області може сягати десятиліть.

 

Графіка ЦОДПА

 

Наприклад, для того щоб внести дані на публічну кадастрову карту про надану тобі земельну ділянку громадянину, якому пощастило отримати дозвіл на її приватизацію чи використання, необхідно заплатити власні кошти для виготовлення відповідного прокту. Але цей громадянин знає, що після цього всього, усі його витрати з часом компенсуються через прибуток від господарської діяльності. Об’єкти археології та землі під ними ― є державною власністю, і фінансувати їх облік, відповідно, приватним особам немає жодного зиску, а держава, зазвичай не надто щедра для потреб культурної та археологічної сфери.

Вихід тут простий, але тривалий ― поступова й кропітка робота в поєднанні із заохоченням місцевих жителів зберігати пам'ятки своєї землі. Громади мають усвідомити туристичний потенціал таких об'єктів і з часом зробити «інвентаризацію» своїх земель. У свою чергу сприяти вирішенню цієї проблеми покликаний і наш проєкт.

 

Графіка ЦОДПА

 

Ми продовжуємо роботу на створенням обліковок для об'єктів, а далі — внесемо їх на мапу наших віртуальних маршрутів. Так інформація про пам'ятки буде доступною і наглядною. Це перший крок до відновлення інтересу до питання насамперед мешканців. А там і розвиток туризму, і кошти від нього громаді. Так пам'ятки можуть працювати на користь людям. Але спочатку треба нам попрацювати для них.

 

сер 31, 2020
68
1
min read