Загадка кістяних пряжок бабинської культури

чт, 08/11/2022 - 14:02 By Юлія Деркач
Кістяні пряжки бабинської культури

У світі існує велике різноманіття поясів, багато з яких майже у незмінному вигляді дійшли й донині.  Деякі з них були ще й бойовими. 

Бронзове послання українського скіфа-ветерана

пт, 07/01/2022 - 14:31 By Юлія Деркач
бронзові скіфські наконечники

Що ж, про жадібність очей, чи інших частин тіла скіфів наразі важко судити (на відміну від їх «прямих нащадків» за Блоком), а от про військову звит

«Клейноди» бронзової доби

ср, 06/22/2022 - 14:20 By Юлія Деркач
Обкладинка лавриківський воїн

Поширеність поховань з предметами озброєння схилять дослідників до думки про виділення всередині тогочасної станово-кастової системи прошарку воїні

Найдавніші супутники воїнів — точильні камені

вт, 05/24/2022 - 14:36 By Юлія Деркач
Точило з Солонців

Будь яка твердиня може змінитися, це певно знали і давні воїни, про що говорять нам, зокрема, кам’яні стели.

Бібліотека

Публікації автора

  • Кістяні пряжки бабинської культури

    Загадка кістяних пряжок бабинської культури

    Здавалось би, така проста і звична деталь одягу – пояс.
    Можна сміливо сказати що це найбільш ужиткова річ упродовж тисячоліть. 
    Пояс використовували не тільки для носіння знарядь праці та холодної зброї, а й наділяли магічною роллю перепони, через його форму кола, яка слугувала сакральним оберегом від усілякої нечисті.
     

  • Графіка Юлії Деркач

    До питання про топоніми «Шведські могили»

    Досить часто дослідники зустрічали і зустрічають у народних переказах таку назву стародавніх курганів як «Шведські могили». Сама логіка речей передбачає у цих словах факт поховання в них шведських воїнів, що, беззаперечно, на теренах України завжди пов’язується з подіями Північної війни 1700-1721 рр., а точніше, — військовими кампаніями 1708-1709 рр. на теренах краю, фіналом яких стала Полтавська битва 27 червня 1709 р.

  • Поховання золотоординця з Волошиного

    Золотоординський Козак Мамай

    «Накипело уже. Не называйте этих уродов Ордой! 
    Честно говоря, коробит сильно… Я понимаю, эмоции зашкаливают и незнание некоторых исторических нюансов.
    Но прошу вас, уважаемые Украинцы, перестаньте называть этот сброд, что напал на вас, Ордой, ордынцами и прочими инсинуациями этого понятия. 
    Это стадо, даже не стая… До Орды им ой как далеко. 
    Они, скорее, потомки рабов настоящей Орды. Не приемники, а именно рабы!»

  • бронзові скіфські наконечники

    Бронзове послання українського скіфа-ветерана

    Мильоны — вас. Нас — тьмы, и тьмы, и тьмы.
    Попробуйте, сразитесь с нами!
    Да, скифы — мы! Да, азиаты — мы,
    С раскосыми и жадными очами!

    Цю сновидну та антропо-фантасмагорічну маячню — вірш «Скифы», написав Александр Блок ще у 1918 році.

  • Обкладинка лавриківський воїн

    «Клейноди» бронзової доби

    Нажаль військові дії стали невід’ємною складовою життя людства, починаючи  ще з найдавніших часів. 
    Археологічні дані натякають на те, що і в період існування племен доби ранньої бронзи світ був не завжди мирним. 
    Знахідки зброї та військового реманенту вказують на важливість військової справи для багатьох племен цього часу, адже тодішній спосіб життя вимагав уміння швидко реагувати на загрози.  

  • Точило з Солонців

    Найдавніші супутники воїнів — точильні камені

    «Вода камінь точить» — цей афоризм має глибокий метафоричний сенс. 
    Вода здійснює сильний наполегливий рух і здатна, з часом, зруйнувати навіть скелю, тому вона асоціюється з цілеспрямованими і терплячими людьми.
    Українці вже довели всьому світу що наша нація наполегливо, рано чи пізно, але виточить свою перемогу.