Продовжуючи цикл публікацій про оновлення електронної бібліотеки нашого сайту в 2021 році, хотілося б представити одну книгу окремо.
Сьогодні мова піде про останню роботу відомого московського археолога Ю.Ю. Моргунова «Історична географія Переяславської землі». 
Юрій Юрійович ще з 1970-х рр. багато польових сезонів провів саме на території нашої області, досліджуючи пам’ятки давньоруського часу Полтавщини, Сумщини, Переяславщини. 
Зазначена книга — як підсумок багаторічних археологічних та історичних реконструкцій дослідника. 

Нещодавно ми відзначали День українського козацтва. 
То ж ми підготували для вас дещо нетиповий екскурс в історію Нової доби, створивши матеріал про селітроварний промисел на Полтавщині XVI-XVIII століть, яким переважно займалися представники козаччини.

Продовжуємо публікувати короткі дайджести з крайніх завантажень видань у нашу електронну бібліотеку. Сьогодні представляємо вам рубрику 
«Видання про пам’ятки регіонів». 
Особливу увагу заслуговує видання щодо розкопок рідкісної археологічної пам’ятки фіналу раннього бронзового віку в Лівобережному Подніпров’ї — Федорівського кургана, дослідженого в Карлівському районі, де і був знайдений так званий Федорівський ідол.
У даній групі видань «пощастило» Хорольщині, колишнім Машівському та Карлівському районам. 

Наприкінці липня відзначали одне з багатьох «собачих»
календарних свят — День безпородного собаки. 
Нам видається що це хороший привід зазирнути за давні «земляні лаштунки», й дізнатись більше про своєрідні похвальні (й не лише) обряди. 

Якщо запитати в різних куточках світу, яке місце є символом веселого, життєстверджувального українського сміху, де живуть життєрадісні, ладні до будь-яких випробувань люди, то першою згадають Диканьку.
Саме це селище, прославлене геніальним пером безсмертного Миколи Гоголя, для багатьох і уособлює Душу України. Чому ж класик обрав саме Диканьку, яка на той час нічим особливим, з точки зору українського буття, не вирізнялась з поміж безлічі інших українських сіл та містечок?
Дізнаєтесь відвідавши останню точку нашого маршруту «Українські Афіни Полтавщини» — Диканьку.

Учора Полтава могла б відзначати День міста: адже саме 12 липня 1174 р. (за іншими даними - 1173 р.) Лтава вперше була згадана в давньоруських письмових джерелах.