Здавалось би, така проста і звична деталь одягу – пояс.
Можна сміливо сказати що це найбільш ужиткова річ упродовж тисячоліть.
Пояс використовували не тільки для носіння знарядь праці та холодної зброї, а й наділяли магічною роллю перепони, через його форму кола, яка слугувала сакральним оберегом від усілякої нечисті.
«Накипело уже. Не называйте этих уродов Ордой!
Честно говоря, коробит сильно… Я понимаю, эмоции зашкаливают и незнание некоторых исторических нюансов.
Но прошу вас, уважаемые Украинцы, перестаньте называть этот сброд, что напал на вас, Ордой, ордынцами и прочими инсинуациями этого понятия.
Это стадо, даже не стая… До Орды им ой как далеко.
Они, скорее, потомки рабов настоящей Орды. Не приемники, а именно рабы!»
Мильоны — вас. Нас — тьмы, и тьмы, и тьмы.
Попробуйте, сразитесь с нами!
Да, скифы — мы! Да, азиаты — мы,
С раскосыми и жадными очами!
Цю сновидну та антропо-фантасмагорічну маячню — вірш «Скифы», написав Александр Блок ще у 1918 році.
Нажаль військові дії стали невід’ємною складовою життя людства, починаючи ще з найдавніших часів.
Археологічні дані натякають на те, що і в період існування племен доби ранньої бронзи світ був не завжди мирним.
Знахідки зброї та військового реманенту вказують на важливість військової справи для багатьох племен цього часу, адже тодішній спосіб життя вимагав уміння швидко реагувати на загрози.
«Вода камінь точить» — цей афоризм має глибокий метафоричний сенс.
Вода здійснює сильний наполегливий рух і здатна, з часом, зруйнувати навіть скелю, тому вона асоціюється з цілеспрямованими і терплячими людьми.
Українці вже довели всьому світу що наша нація наполегливо, рано чи пізно, але виточить свою перемогу.
Більшість мандрівників, які обирають культурний туризм, потрапляючи за кордон, складають свої маршрути і обов’язково включають у них музеї.
Таким чином намагаємося вчиняти і ми, як працівники культурної сфери.
За останні роки ми відвідували музеї в Україні, Чехії, Австрії, Угорщині, Країні Басків в Іспанії.