Зустрічайте у нашій рубриці «Знахідка» дуже цікаву річ з місцевого археологічного Клондайку – Говтвянського городища! Знахідки з цієї місцини вже не раз бували як на наших виставках «Археологія на дотик», так і у цій рубриці, а сьогодні до вашої уваги ще одна місцева археологічна родзинка – свинцева товарна пломба, знайдена Віталієм Лямкіним у 2015 році під час розвідок на цій фортеці.
Цей предмет не просто шматочок металу, а прямий доказ того, що глобалізація на Полтавщині почалася задовго до появи перших контейнеровозів. Адже саме такі свинцеві товарні пломби є «сертифікатами автентичності» свого часу серед артефактів ранньомодерної доби, оскільки вони функціонально пов’язуються і з державною системою контролю за якістю товару (у першу чергу – тканин), і містять відомості про виробника чи обʼєм товару.

Наша знахідка – це типовий зразок двобічного свинцевого виробу, який первинно складався з двох круглих дисків-платівок, з’єднаних вузькою перетинкою – так званою бандероллю. При пакуванні товару диски згинали, затискаючи кінці шворок, що тримали рулони дорогої мануфактури – найімовірніше, західноєвропейського сукна. На м’яку поверхню металу спеціальним штемпелем наносилося маркування, що підтверджувало якість, походження краму, а також його розмір. У нашої знахідки, на жаль, втрачена перемичка-бандероль, проте, немає сумніву що вона була: про це красномовно свідчать виступи на краях обох платівок пломби. Саме такий тип товарних пломб широко відомий у Західній Європі і, за типологією А. Векслера та В. Зайцева, датується XVI–XVIІ ст.

Ледь не забули сказати, що існує ціла наука, одним з розділів якої є вивчення і товарних пломб: називається вона сфрагістика – наука вивчення печаток. Цікаво, що саме «пломбознавство» ще досить перспективний, малодосліджений її розділ, тож – долучайтесь).

Якщо уважно придивитись до пломби, то на одній із сторін ми побачимо маркування, яке є справжнім «паспортом» цієї речі. Там чітко відтиснуто латинську літеру «Z» та цифру «4». Для сучасної людини це виглядає як дивна абревіатура, але палеографія (дисципліна яка досліджує історію письма) вказує що у XVI – першій половині XVIІ ст. таке написання цифри «2» у вигляді літери «Z» було загальноприйнятим стандартом для західноєвропейських монет та пломб. Таким чином, маркування «Z4» ймовірно вказує на число «24».

Що це: номер партії, чи рік, чи якась інша позначка – зараз про це точаться дискусії, зокрема… у контексті датування заснування міста Дніпро та пошуку дати Дня міста (цікава тема, яку і ми любимо).
Так, на території Богородицької фортеці було знадено кілька пломб, дві з яких мають схожі позначки – 15Z4 та 24, прям як у нас, але з «класичним цифровим підписом». Група дослідників на початку 2000-х років висунула логічне припущення, що 15Z4 – це рік. Сьогодні ж точаться дискусії про те, чи це рік «пломбування», чи рік заснування мануфактури, і подібне маркування могло існувати до ХVІІІ ст. Це важливо в контексті того, яка дата заснування міста буде обрана для юридичної фіксації. Сподіваємося в очільників одного з найбільшим міст України вистачить здорового історичного глузду не встановлювати дату заснування часом 1524 року)

Але позначка «року заснування» 15Z4 міститься на бандеролі, а от наш зразок (як і друга пломба з Богородицької фортеці) – прям на найвиднішому місці, і містить однакову інформацію – число 24 у різному виконанні. Підсвідомо хочеться поєднати ці дві групи (адже там також дві останні цифри «24»), але здається тут справа вже не в році, і не в «рекламній інформації» про мануфактуру, а про те, що ж містилося в цих сувоях. Або ж – скільки містилося. Цілком імовірно що ми тут маємо справу з довжиною сукна, в ярдах чи, більш імовірніше, в елах (давня одиниця, що використовувалася в ряді країн Західної Європи). Так зване довге сукно мало стандартну довжину 30 ярдів, що становило близько 24-25 елів.

Таким чином, наша пломба свідчить про те, що десь у першій половині – середині ХVІІ ст. якийсь купець привіз із Англії, чи Нідерландів до Голтви сувій сукна довжиною 24 ели. І вже тут розпакував цей товар для продажу в роздріб.

Навіть віддалені від моря містечка були частиною глобального товарообігу. Сукно, запечатане цією пломбою майже п’ятсот років тому, долало тисячі кілометрів, ідентифікуючи тогочасні торговельні шляхи, напрямки та характер обміну товарів між Східною та Західною Європою. Такі знахідки є важливими маркерами, що дозволяють історикам відтворювати реальну мапу економічного життя України козацької доби та свідчить: місцева еліта XVIІ ст. чудово розумілася на європейських трендах і купувала якісну мануфактуру, яку доставляли за тисячі кілометрів. Це підкреслює значення пам’ятки не лише як оборонного об’єкта, але й як важливого ланцюга в економічній системі тогочасної України, що існувала паралельно з іншими великими козацькими центрами.

Дякуємо Віктор Векленко за ініціативу дослідження цього питання, яке він розгорнув на своїй сторінці, і матеріалами обговорення якого ми також скористалися.
І сподіваємося на історично справедливе і логічне завершення справи встановлення Дня (і року) заснування Дніпра!