На теренах Полтавщини відбулося кілька епохальних битв, які змінили карту Східної Європи чи стали переломними для держав, що приймали в них участь. Одна з таких —Битва на Ворсклі 1399 р., або як її називають історики — «Битва народів».
Їх називають "чорними археологами", але "археолог"
Четверта точка на маршруті «Українські Афіни Полтавщини» – село Велика Обухівка.
Полтавщина — магніт для туриста, який кайфує від історичних і культурних пам'яток.
Зберігайте добірку — об'єктів культурної спадщини області — і популярних, і недооцінених.
Увага Археологія теж у ділі! Гортайте фото і пишайтеся Полтавщиною разом із нами!
Спойлер: Ви нас можете захейтити, але Полтави у списку немає, її пам'ятки потребують окремої добірки.
Колись наші пращури прийшли до висновку, що крім палиць, списів чи дротиків, їм потрібна ще якась зброя.
Така, яку можна постійно носити з собою, якою зручно діяти в ситуаціях, коли не можливо розмахнутися чи залучити «далекобійники».
Вона мала б продовжувати та подовжувати руку, надаючи людині перевагу в дистанції, та давала б можливість завдавати колоті точні удари з дуже близької відстані.
Історія шлюбу з давніх давен зберігалась ще з біблійних віршів. Відома всім фраза «І доки смерть не розлучить нас» насправді походить ще з «Євангелія від Матвія» 19:6, але, тим не менш, і досі популярна у закоханих нашого століття. Однак, наші предки зовсім не вважали, що смерть – розлучниця. Радше навпаки, люди бронзової та скіфської доби вірили у духовне безсмертя двох закоханих сердець.
Ніде правди діти, ми не так далеко пішли від наших пращурів які мали культ тварин-предків, згадаймо хоча б східний календар — ніякі сучасні технології та вивчення Всесвіту не завадять нам вбиратися в кольори тварини-покровителя року, принаджуючи їх бути добрими до нас наступні 12 місяців.
Незважаючи на воєнний стан, пам’яткоохоронна робота має тривати. Один з напрямків роботи, на яких ми намагаємося концентруватися, – це оновлення облікової документації на пам’ятки археології, перш за все на ті, паспорти на які виготовлялися ще … у першій половині 1980-х рр.
«Жертовник Залізна баба» ―
саме таку загадкову, овіяну легендами назву довгий час
мав цей селітроварницький об’єкт.
Він вважався та обліковувався як слов’яно-давньоруський жертовник, описувався як городище києворуського часу, причому ― як і в обліковій документації, так і в різноманітній довідковій літературі.
Нещодавно ми відзначали День українського козацтва.
То ж ми підготували для вас дещо нетиповий екскурс в історію Нової доби, створивши матеріал про селітроварний промисел на Полтавщині XVI-XVIII століть, яким переважно займалися представники козаччини.
До Дня всесвітнього туризму публікуємо неймовірно атмосферне промо-відео про кілька майданів Полтавської області.
1) Майдан «Залізна баба», с. Великоселецьке, Оржицька ТГ 2) Майдан «Бутова Могила», с. Заріг, Оржицька ТГ 3) Майдан «Роблена Могила», с. Жуки, Глобинська ТГ