Були в Києві з Оксана Шерстюк та Юлія Деркач й представляли нашу концепцію проєкту «Virtuality of Forgotten Ancestors: Immersive Journey to Prehistoric Ukraine».
Це був хороший момент, щоб озирнутися назад і побачити, як сильно змінилася наша ідея за цей час.
4 місяці тому починали ми з доволі зрозумілого задуму. Все здавалось доволі простим: взяти наш VR-застосунок, адаптувати його для міжнародної аудиторії, перекласти на кілька мов, показати за кордоном і зробити доступним для онлайн-аудиторії.
Але в процесі цієї програми, зустрічей, консультацій і розмов з партнерами стало зрозуміло, що потенціал у цього проєкту – на десяток років.
Тепер ми дивимося на нього як на міжнародний мультидисциплінарний формат, у якому можуть поєднуватися археологія та історія, передові цифрові технології по типу великих просторів з проектованою віртуальною реальністю, перформативне мистецтво, освітні події, наукові дослідження і жива взаємодія з аудиторією.
Наш шлях перевершив очікування: адже замість від ідеї «повезти шаманку за кордон» ми еволюціонували до намірів створити разом із партнерами нові кроссекторальні формати представлення української прадавньої спадщини та здобутків полтавського краю.
Зараз концепція проєкту розвивається у двох напрямках.
“Польський трек” – це про академічну співпрацю, виставки, університетське середовище, дослідження, лекції, конференції, цифровізацію, обмін досвідом, залучення студентів.
“Французький трек” – про імерсивний шоукейс, XR/CAVE-простір, театральний компонент, просторовий сторітелінг і нові креативні способи взаємодії з історією.
Але про все це – згодом! Далі буде!