Майже 250 наших читачів стали “жертвами” АрхеоДопиту. На щастя, у процесі Допиту ніхто не постраждав, а ми отримали неоціненну інформацію щодо Ваших інтересів та обізнаності в археологічному та туристичному просторі. Усі ці дані, думки, побажання допомогли зробити наш проект кращим!
Наші респонденти пам’ятають, що в опитувальнику було два пункти, де треба було згадати до 3-х археологічних пам’яток (а потім й знахідок), які першими спадуть на думку. Таким чином ми хотіли дізнатися з чим саме асоціюється археологія Полтавщини для громадськості. Зізнаємося, перед початком були побоювання щодо «археологічної обізнаності» респондентів: десь це дійсно підтвердилося (трохи згодом навіть реалізуємо проект #розвінчувачі_археоміфів, де спробуємо пояснити у чому той чи інший факт неправдивий, чи неточний).
Але в цілому склалося позитивне враження: адже окрім класичних «археологічних мастодонтів Полтавщини», що відомі широкому загалу, зустрічалися й дуже маловідомі!
Перейдемо до «переможців» у категорії пам’яток: гадаю ніхто не сумнівається в тому, що найбільше в нас знають про Більське городище (майже 50%!). На впевненому другому місці ― Гінцівська стоянка (понад 10%), більше 5% отримав «бронзовий призер» майдан Розрита Могила.
Завдяки розкопкам останніх двох десятиліть відомими стали не лише Полтавське давнє поселення (літописна Лтава), а й городища в Глинську, Манжелії, Книшівці, на Шар-Горі, Шишацький та Сторожівський могильники.
Вже майже приросла до місця знахідки Перещепинського скарбу назва «Могила хана Кубрата» (але ж це не точно), вже будь-які піраміди (навіть ХІХ ст.) асоціюються з археологією (хоча чого гріха таїти ― копаємо й ХІХ і часом навіть ХХ ст.).
Що ж помітно з цього переліку? Що «реклама» працює: те що на слуху те й на пам’яті. Тому треба працювати в напрямку популяризації інших класних археологічних пам’яток краю (а вони дійсно є) через розкопки, туристичні маршрути, науково-популярні публікації.
Найвідоміші знахідки: тут також без сенсацій (ну як для археологів, принаймні): у лідерах (22%) ― кілька цікавих поховань зі Скоробору, що були знайдені у 2018-2019 рр. (читачі їх не надто розділяли по рокам і комплексам). Ну, тут зрозуміло: багато ЗМІ про це сповіщало, свіжі новини та ще й золото в похованнях — тож “золото” за золото. А вже понад 100 років пам’ятають і Перещепинський скарб, який з майже таким же результатом отримує «срібло» (усі 50 кг, які в ньому були). «Умовну бронзу» розподіляють «знахідки останніх років з Більська» (14%): але так як лише минулого року в Більську працювало 4 експедиції ― не надто зрозуміло кого стосувалися відгуки на зразок «те що знайшли в Більську», «розкопки на Більському городищі» і т.д. І тому щоб не образити жодну з експедицій вирішили тут зупинитися на бронзі «умовній», неіменній.
Далі йде різкий спад, і ціла низка відкриттів з показниками 4,0–4,5 %: музейний мамонт, розкопки в історичній Полтаві, золотий перстень з Більська, але зовсім трішки обігнавши їх бронзу отримує палеолітичне Гінцівське житло.
Серед інших ― досить багато згадок про знахідки останніх десятиліть, у тому числі в складі Більського археологічного комплексу, ґрунтового могильника в Полтаві (де народні легенди надійно закріпили за похованою там жіночкою епітет «царівна»), Манжелії, Шишак, Кобеляк, музейних експонатів (як то Федорівський ідол) тощо. Якраз саме ця частина опитування дала нам багатий ґрунт для майбутнього проекту #розвінчувачі_археоміфів. Як ви розумієте в цьому графіку майже не представлені подібні знахідки. А про них мова буде в подальшому.
Ми допитували Вас, а Олександр Бобошко на Радіо “Лтава”? влаштував власний АрхеоДопит В’ячеслав Шерстюк: поспілкувалися гарно, сподіваємося вам буде цікаво послухати про архео-туристичний потенціал Полтавщини!