Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.

Цьогоріч День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада.І хоч правда про голодомор довгі роки замовчувалася, майже до кінця 80-х років XX ст., а тема офіційного визнання його геноцидом українського народу й досі у багатьох країнах дискусійна – чисельні факти збереглися і закарбувалися не лише в пам’яті та спогадах очевидців, а й в художній, науковій літературі та фільмах.

Насправді статті-свідчення про ті страшні роки можна зустріти й в доволі несподіваному джерелі – пресі часів нацистської окупації. Лише констатуючи факти хочемо процитувати їх окремі колонки. Зокрема це спогади про села Ламане та Суки, Велико-Кринківського району в Кременчуцькому оглядовому часописі «Дніпрова хвиля» 1941 та 1942 років.
А ще – трохи тогочасного чорного гумору, з того ж видання.

Що ж, як показує час, тих хто здатен посміхнутись через біль і сльози – не здолати. Комуняцьке ярмо кануло в Лету, а услід за ним кане на дно Чорного моря, вже за звичним маршрутом, і рашистське. Адже деякі ідеологи останнього нічим не відрізняються від тогочасних сталінських посіпак, і все так же закликають морити голодом і холодом українців.

Тож завтра о 16.00 закликаємо Вас запалити свічку пам’яті та хвилиною мовчання нагадати собі в цю тиху хвилину єднання що світло обов’язково переможе, а всіх жертв – і минулих, і нинішніх, – ми завжди пам’ятатимемо!