8 квітня відзначаємо День народження видатного археолога, палеонтолога та ще багатьох інтересів та чеснот науковця – Івана Гавриловича Шовкопляса, нашого земляка, уродженця села Лазірки що на Оржиччині.
Тож наші юридичні звитяги хочемо цього дня присвятити саме йому, тим паче що вони прямо стосуються палеолітичного спадку Полтавщини, та навіть всієї України.

Зовсім недалеко від Лазірок знаходиться перша відкрита (1871 р.) у Східній Європі палеолітична пам’ятка – Гінцівська стоянка. Ще у 1975 році ця перлина українського палеоліту на замовлення Міністерства культури Союзної республіки Української РСР отримала свій Паспорт як «Стоянка (поселення) пізнього палеоліту». У 2009 році стоянка в с. Гінці Лубенського району Полтавської області на підставі постанови Кабінету Міністрів Україні від 03.09.2009 Nº 928 отримала охоронний номер 160023-Н, та була занесена до Державного реєстру нерухомих памʼяток України.

У 2020 році Центром було виготовлено оновлену облікову документацію на памʼятку, визначено її межі та проведено інші моніторингові заходи.
Проте все це якимось чарівним чином не спрацювало, і за якоїсь невідомої оказії одна із земельних ділянок у межах території памʼятки була передана у приватну власність.
Наш Центр виступив третьою особою (разом з Полтавською обласною військовою адміністрацією та Департаментом культури та туризму) в позовній заяві до Лубенського міського суду щодо цієї ситуації. Включився у роботу наш юридичний відділ – і ми вже маємо чим похвалитися. Адже рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.03.2025 позовні вимоги частково було задоволено: горе-власницю земельної ділянки площею 0,1455 га під памʼяткою зобов’язали повернути Полтавській обласній державній адміністрації й скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав на неї.

Хай це не дуже гучна перемога, лише маленький шматочок мозаїки в уявному мурі охорони нашої з Вами спадщини, та головне що він будується.

А ще важливо: тепер у межах памʼятки немає приватних ділянок, і можна продовжувати памʼяткоохоронні роботи, виготовляти науково-проєктну та землевпорядну документації та, можливо, планувати якісь більш розширені активності.