У давніх людей не було Facebookів та LinkedInів, щоб у всіх світах – і цьому, і потойбічному – розказати про свої компетенції, фаховість та професійні уміння. Доводилося викручуватися. Тож у похованні шаманки археологи знайшли своєрідну візитівку – бубон та палицю-калаталку. Лежали ці головні шаманські атрибути праворуч на рівні тулуба небіжчиці, де у донецьких катакомбних могилах зазвичай вміщували інвентар, який відображав прижиттєвий статус померлого.

Магічні функції бубна різноманітні. Він необхідний для входження в транс, відносить шамана в «середину Світу», дозволяє йому літати в просторі, закликає і «полонить» духів. Його гудіння дозволяє зосередитися і загіпнозуватися. Танці з ритмічним відбиванням темпу за допомогою бубна, камланням та шумом, який видавали численні прикраси на костюмах шаманів, були найдавнішою сакральною музикою.

Бубон з цього поховання мав найпростіший вигляд: шкіра, натягнута на тонкий дерев’яний обідок. На шкірі, ймовірно, було нанесено якесь сакральне зображення, але простежити його не вдалося, адже за 4000 років від предмету лишився лише тлін. Поруч дослідники знайшли рештки дерев’яної палиці-калаталки, якою били в бубон для отримання ритмічних звуків.

Залишки бубна у розчищеному шаманському похованні.

 

1) Рештки бубна. Промальовка і план.  2) Малюнок – відтворення ймовірного вигляду бубна та наповнення з органічних решток.   3) 3D-реконструкція

Це єдина із подібних та відомих нам знахідок такого інвентарю в археологічних похованнях того часу, що дає можливість значно докладніше та яскравіше уявити обряди спілкування з духами у давнину, провести паралелі з шаманами усього світу через тисячі років після життя нашої загадкової панянки.

#запідтримкиУКФ
#за_підтримки_УКФ
#віртуальність_забутих_предків