Трішки позитиву ніколи не завадить, тим паче скоро, в другій половині вересня, відбудеться вручення 35-ї Ігнобелівською премії (Ig Nobel Prize). Премії, покликаної відзначити незвичайне, вшанувати винахідливе, тим самим стимулювати інтерес людей до науки.
Цитуючи поважний журнал Nature – «Ігнобелівська премія, можливо, є родзинкою наукового календаря», адже вона відзначає досягнення настільки дивовижні, що вони змушують людей спочатку сміятися, а потім і задумуватися.
Самі організатори наголошують, що вони не висміюють науку, адже хороші досягнення також можуть бути дивними, кумедними та навіть абсурдним. Багато достойної науки піддається нападкам через її абсурдність. Багато поганої науки шанується, незважаючи на її абсурдність. Процес вручення являє собою урочисте поєднання церемонії нагородження, цирку, опери та багатьох інших жанрів, а родзинкою є те, що премії здебільшого вручають дійсні лауреати Нобелівської премії. І грошова винагорода теж є! Це банкнота на суму 10 трильйонів зімбабвійських доларів).
Тож до Вашої уваги добірка робіт лауреатів різних років так чи інакше дотичних до археології, чи наук, з якими вона перетинається:
2023 рік – «Облизування скам’янілостей». Номінація: Хімія та Геологія. Яну Заласевичу (Польща, Великобританія) за пояснення, чому багато вчених люблять облизувати каміння (особливо нумуліти, мушлі, схожі на монетки), дослідження про використання смаку як інструменту, і чому цей чуттєвий досвід насправді є науковим аналізом.
2022 рік – «Мультидисциплінарний підхід до сцен ритуальних клізм на кераміці давніх мая» Номінація: Історія мистецтва. Отримали Пітер де Смет та Ніколас Хельмут (Нідерланди, Гватемала, США, Австрія) за їхнє дослідження, яке засвідчує що стародавні мая робили п’янкі клізми задля досягнення ритуального екстазу.
2015 рік – «Ходячи як динозаври: кури зі штучними хвостами дають підказки про пересування не пташиних тероподів». Номінація: Біологія. Бруно Гроссі, Омар Ларах, Маурісіо Каналс, Родріго А. Васкес (Чилі), Хосе Іріарте-Діас (Чилі, США) за спостереження, згідно з якими якщо прикріпити до задньої частини курки палицю, яка імітуватиме хвіст, то вона починає ходити так ходили динозаври (чи принаймні як вважають що так ходили).
2018 рік – «Оцінка калорійної значущості епізодів людського канібалізму в палеоліті» Номінація: Харчування. Джеймс Коул (Зімбабве, Танзанія, Великобританія) за розрахунки калорій раціону канібалів, які виявились значно нижче ніж у більшості інших традиційних м’ясних дієт.
П.С. Судячи з країни яку представляв цей дослідник – напевно, це єдиний випадок, коли грошова премія у 10 трильйонів зімбабвійських доларів могла б бути корисною))
«Виправлення кривди: як помста ляльці вуду, що символізує жорстокого керівника, відновлює справедливість». Номінація: Економіка (а ми б додали б від себе й етнографію)) Ханьюй лян, Дуглас Браун, Хуейвень Лян, Семюел Ханіг, Д. Ленс Ферріс та Ліза Кіпінг (Канада, Китай, Сингапур, США) за дослідження ефективності використання працівниками ляльок вуду для помсти жорстокому керівництву.
2013 рік – «Вплив травлення людини на скелет мікроссавця» Номінація Археологія. Браян Крендалл (США) та Пітер Шталь (Канада, США) за пропарювання мертвої землерийки, а потім ковтання її без розжовування та ретельне дослідження всіх виділень протягом наступних днів — все для того, щоб побачити, які кістки розчиняться в травній системі людини, а які ні.
Цікаво що експеримент Крендалла та Шталя цьогоріч буде вшанований у пісні, яка є частиною міні-опери (опера називається «Скрутне становище гастроентеролога»), прем’єра якої відбудеться в рамках церемонії вручення Ігнобелівської премії 2025.
2008 рік – «Роль броненосців у переміщенні археологічних матеріалів: експериментальний підхід» Номінація Археологія. Астольфо Г. Мелло Араужо та Хосе Карлоса Марселіно з Університету Сан-Паулу (Бразилія), за вимірювання того, як хід історії або принаймні вміст місця археологічних розкопок може бути змінено діями живого жвавого броненосця.
Смішки-смішками, а подібні ідеї напівжартома і ми висловлювали, коли доводилося перетинатися з величезними норами борсуків чи лисиць у курганах)
1992 рік. Номінація: Археологія. Присуджено французькій скаутській організації Éclaireurs de France за пошкодження доісторичних розписів у печері Мейр’єр-Суперіер*, яке вони зробили у рамках боротьби з графіті.
*Печера Мейр’єр (фр. Grotte de Mayrières supérieure) — археологічна пам’ятка поблизу Брюнікеля, Тарн і Гаронна, Франція, де містилися два доісторичні наскельні малюнки бізонів.
Не можемо не згадати й номінантів українців – фізика Івана Максимова та математика Андрія Потоцького, які на той час представляли університет Австралії. Вони отримали Ігнобелівську премію з фізики за дослідження, яке показало, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки аналогічні тим, як реагують на вібрації краплі води.
Та ще одне цікаве дослідження з якого нам зовсім не смішно – у 2021 році лауреатами Ігнобелівської премії стали дослідники, які знайшли зв’язок між ожирінням політиків у країнах колишнього Радянського союзу та рівнем корупції.
При підготовці використані матеріали з сайту премії: http://improbable.com, малюнки Becky Moon та ілюстрації з наукових статей номінантів.