У переліку археологічних об’єктів є особлива категорія — «поля давніх битв». Це настільки ж цікавий вид памʼятки, наскільки й складний для дослідження, а тим паче – для обліку. Але саме до подій батальної історії в людей завжди приковується значна частина уваги: події мілітарної історії меморіалізуються, на їх основі будуються музеї та заповідники, події тогочасних битв реконструюються сучасниками. 

Археологічні дослідження полів давніх битв набагато складніші за історичні розшуки. Адже, зазвичай, візуальних ознак стародавніх баталій не зберігається, а їх описи такі мізерні, що без хорошої фантазії та уяви справа реконструкції заходить у глухий кут (хоча з надмірною уявою справи теж подекуди не кращі)))

Реалізація нашого проєкту «Місцями давніх битв: анімовані реконструкції подій, що змінили хід історії» – це не справа «кількох місяців», упродовж яких він триває офіційно в рамках гранту УКФ, і навіть не одного календарного року. Це багаторічні напрацювання, пошуки, корені яких сягають ще… 2007 року. 

Саме тоді невеличка експедиція Центру археології під керівництвом В’ячеслава Шерстюка досліджувала маленький курган доби бронзи на Шар-горі. Це урочище відразу закохує в себе, а тому паралельно було проведено перші археологічні розвідки всього пагорба. Наступні роботи (досліджувався курган на Лисій горі, поруч) проводилися в 2014 році. Ми продовжили археологічні розвідки території, зокрема і з метою визначення перспектив пошуку та локалізації місця історичної битви біля містечка Говтва 1638 року. 

Нам вдалося віднайти та локалізувати багато ландшафтних орієнтирів на місцевості, які згадувалися Шимоном Окольським, очевидцем тих подій, та були описані ним у його відомому «Щоденнику». Залишалося лише питання віднайдення місця табору в Буняківці. І воно було вирішено вже наступного, 2015 року. 

Наш колега і добрий друг експедиції, краєзнавець та воїн Віталій Лямкін, віднайшов рештки оборонних споруд у селі Буняківці, неподалік Шар-гори, а вже наступне їх обстеження дало змогу В’ячеславу Шерстюку повʼязати залишки цих укріплень саме з табором коронного війська, що готувалося до нападу на містечко. 

Незадовго опісля цього В’ячеслав Шерстюк опублікував наукову роботу з детальною реконструкцією як ходу подій баталії, так і основних її локацій. Таким чином, поле давньої битви біля Говтви (1638 р.) перейшло з розряду «хто знає, де то було, десь тут» в ранг «о, а це ж можна тепер реконструювати не лише теоретично!»)

У 2020 році наш Центр реалізував чудовий проєкт, результатом якого стала поява онлайн-карти памʼяток Полтавщини. Однією з родзинок цієї мапи стали віртуальні маршрути, якими можна було не виходячи з офісу чи будинку помандрувати Полтавщиною. Один з маршрутів – це саме поля давніх битв Полтавщини, місцевості, де творилася доля України, та частково Європи, останні тисячу років. 

До розширення досліджень полів битв на цьому етапі долучився Віталій Сальніков, старший науковий співробітник Центру, який досліджував, зокрема, Полтавську битву 1709 року. Так був сформований один з напрямків наших історико-археологічних досліджень – вивчення полів давніх битв. 

Не знаємо, якими б були наші дослідження, якби не більш ранні напрацювання в цьому напрямку наших колег: Василя Кішика, Володимира Мокляка, Олександра Супруненка та Ірини Кулатової, та ще ряду інших поважних дослідників та краєзнавців, які тією чи іншою мірою збагатили історіографію вивчення батальної історії та дали поштовх для подальших досліджень й дискусій. 

Сподіваємося, що наші багаторічні напрацювання перетворяться на якісний продукт, який ми плануємо видати в рамках реалізації поточного проєкту. 

#запідтримкиУКФ

#місцями_давніх_битв