Мусимо зізнатись що Оржиччина – земля, яка не перестає дивувати! Ще тривають наші юридичні баталії за літописне місто Горошин, а вже маємо нове археологічне поповнення, яке топтало землю набагато раніше, ніж руський люд!
Нещодавно до нас звернулася пані Наталія Погорелова, краєзнавиця із села Заріг, Оржицької громади Лубенського району з проханням ідентифікувати випадкову знахідку, яка трапилась під час копання глини на околиці лісового масиву. Знахідка дуже нагадувала бивень мамонта, чим вона згодом і виявилася під час огляду місця виявлення нашим співробітником Михайлом Коваленком.
На жаль, бивень лежав дуже близько до поверхні, а тому зазнав сильної ерозії та не був придатним для музеєфікації.
Він знаходився у верхній частині схилу плато корінної тераси правого берега річки Оржиця, та, судячи з ситуації його залягання, ймовірно був принесений льодовиком разом з глиняним лесом.
Цікаво, що це не перший такий палеолітичний слід у цій місцевості. 16 вересня 2005 р. голова тогочасної Оржицької районної ради Гордієнко С.В. повідомив про знахідки кісток мамонта на території кар’єру Тарасівського цегельного заводу. Тож вже 17 вересня молодший співробітник нашого Центру (а нині директор) В’ячеслав Шерстюк поїхав до Оржицького району щоб обстежити місцезнаходження цих матеріалів.
Варто згадати, що за декілька днів до цього місцеві школярі передали до районного музею декілька уламків бивня мамонта, які також походили звідси.
Детальніше обстеження показало наявність не лише окремих знахідок палеофауни, а й певної лінзи, делювіального прошарку, що залягав на глибині 5-6 м. Там було відзначено певну кількість залишків мамонтової фауни, представленої, зокрема, уламками бивнів та окремими кістками.
Пізніше, після огляду цього об’єкту старшим науковим співробітником ІА НАН України Кухарчуком Ю.В., через відсутність слідів обробки кістки та бивня, даний об’єкт був віднесений до місцезнаходження палеонтологічної викопної фауни. Матеріали (уламки бивнів мамонтів) були передані до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Оржицького районного краєзнавчого музею.
Село Заріг теж знаходиться на Оржиччині, і хто знає, можливо саме вона колись була «головним осередком мамонтів на Полтавщині» (не забуваємо звісно і про Гінці)?
На жаль, не завжди знахідки викопної палеофауни свідчать про відкриття чергової, рідкісної стоянки палеолітичної доби.
Але кожна така знахідка, кожен такий сигнал, може наближати нас до такого відкриття. Тому ми дуже вдячні пані Наталії за те, що вона цікавиться історією та археологією свого краю, та звернулася до нас за допомогою!
І Вам радимо робити так само, раптом що).