Археологи люблять ? поховання. Це правда. Працювати з ними – це наче поволі, обережно розгортати довгоочікуваний ?, безпосередньо торкатися прадавніх таїн, звичаїв та уявлень про світ тих, хто був задовго до нас . Розкопуючи курган, наприклад, можна побачити відразу весь контекст: і поховання, і небіжчика в ньому, й супровідний інвентар, ритуальні та побутові предмети. Вивчати, розгадувати, співставляти, аналізувати… ?
Однак сторонній людині уявити все у комплексі важко. Горщик чи знайдене знаряддя праці ?? ще мають шанс стати музейними експонатами. Але як, не побачивши на власні очі, скласти уявлення про те, де, в чому і чому саме так ховали померлих наші предки? Щоб допомогти зацікавленим, ми заклали у реалізацію нашого проекту кілька 3D-реконструкцій. А от побачити наживо і навіть доторкнутися до таких поховальних камер та надмогильних споруд можна … у Горішніх Плавнях!
При розширенні кар’єрів тамтешніх гірничо-збагачувальних комбінатів у 1992-2014 рр. археологи дослідили низку курганів на їх території, частина з яких містила так звані «кам’яні скрині» ― поховальні споруди археологічних культур доби енеоліту – ранньої бронзи. Кільки таких «скринь» вдалося зберегти, і вони майже в автентичному вигляді експонуються на подвір’ї краєзнавчого музею ? м. Горішні Плавні (а ще одна міститься на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею). Тобто, відвідувачі можуть наочно побачити те, що зазвичай бачать лиш археологи – поховальні кам’яні споруди віком у 5-6 тисяч років! Ці археологічні надбання демонструють у так званому скансені «Святині». Скансенами називають музейні комплекси просто неба – на честь першого такого музею-села, заснованого на шведському острові Юргорден ще у 1891 році.
Окрім «кам’яних скринь», у горішньоплавненському скансені представлені «стели» ― антропоморфні чи аморфні надмогильні та надкурганні обтесані плити. Їх форма нагадує хоч і примітивне, але все ж зображення людини: виділений основний масив плити-«тулуба» та своєрідний образ «голови». Це – роботи давніх скульпторів-каменярів. Подібні стели виконували сакральні функції: іноді використовувалися при перекритті могил, встановлювалися поруч з ними або ж взагалі на вершині насипу. Багато таких «стел» було знайдено на Придніпровських теренах Полтавщини, а деякі з них ще навіть донедавна вінчали кургани, були виявлені у процесі розвідувальних робіт та перевезені до експозиції скансену. Серед таких ― «стели» з Пришиба, Махнівки, Карпівки. На деяких помітні заглиблені орнаменти, аналогічні синхронним у часі зображенням на знахідках з інших областей.
Кам’яних половецьких «баб», жорна млинів та подібне можна побачити і в інших музеях під відкритим небом. Але, вважаємо, колекція кам’яної будівельної та скульптурної пластики доби енеоліту-бронзи зі скансену Горішніх Плавнів ― це своєрідний аналог збірки подібних старожитностей знаменитої Кам’яної Могили у Запорізькій області.
Та й загалом експозиція краєзнавчого музею у Горішніх Плавнях варта того, щоб її оглянути і дізнатися, чим багата та славна Придніпровська частина Полтавщини. Навряд чи десь ще знайдете подібне. Фото з птеродактилем – просто мастхев ? Спойлер: отой великий горщик ⚱️ на фото за «пташкою» ?буде представлений в комплексі на одній з наших 3D-реконструкцій.
Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд та Zagoriy Foundation
#запідтримкиУКФ #МандруйУкраїною #історико_культурний_туризм #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною