Щиро сподіваємось у сьогоднішній «Знахідці» не утяти гапликів, описуючи ці артефакти))).
Дві бронзові невеличкі пластинки (1,4 х 1,3 см) було знайдено Віталієм Лямкіним на городищі козацького містечка Говтва під час археологічних розвідок нашого Центру на території цієї пам’ятки.
Дослідники класифікують їх як застібки для одягу – накладні пластини з вушками для пришивання, що оформлені у вигляді мушлі. Подібний художній мотив із характерним рифленням пов’язують із впливом та поширенням європейського стилю рококо, що дозволяє датувати ці вироби XVII – першою половиною XVIII століття. Водночас через специфічну опуклу форму та орнаментацію такі застібки в народі іноді називали «жуками», адже вони й справді нагадують складені крила комахи.

Як це працює? Застібка складалася з двох парних частин: на одній пластині знаходився гачок (на одному з наших артефактів він відламаний), а на іншій – петля для застібання. При цьому отвори-вушка по краях призначалися для міцного пришивання виробу до тканини. І ця жуко-мушле-подібна застібка насправді має ще одну назву, більш вживану – «гаплик».
За козацької доби такі гаплики масово використовувалися для застібання верхнього одягу, наприклад, жупанів, кунтушів чи каптанів, виконуючи важливу практичну функцію: металеві пластини розпрямляли тканину в місці стику полів одягу, щоб на краях дорогого сукна не утворювалися негарні зморшки або складки, іноді їх також використовували для застібання рукавів та інших елементів одягу. Історія костюма свідчить, що такі парні застібки є прямими еволюційними нащадками давніх фібул, якими колись просто сколювали краї плащів. Ще до 1730-х років козацька старшина у святковому верхньому одязі часто використовувала литі срібні гаплики, прикриті зверху круглими головками.

Цікавою є й лінгвістична історія назви цієї застібки. Назва «гаплик» пройшла довгий шлях до нашої мови: через старопольське haftka або heftlik вона походить від німецького héftel, що означало застібку чи булавку. А от у сучасному українському сленгу це слово набуло зовсім іншого, іронічного значення – кінець, крах, повна невдача, або просто – «капець».
Сьогодні в інтернеті часто можна зустріти красиву версію, буцім то сленгове значення слова прийшло до нас з їдишу від слова «хаплик» (яке ніби то перекладається як – кінець, загибель) ставши прикладом культурного міксу. Проте, це лише популярний міф.
Насправді ж, сленгове значення виникло якраз як метафора до самої металевої застібки: гаплик застібнули – тож справу зроблено, кінець. От така цікава історія).
Позаяк вживаючи сьогодні вираз «йому гаплик», маючи на увазі безнадійну ситуацію, ми навіть не замислюємося, що згадуємо витончену металеву застібку, яка колись міцно тримала одяг і була важливим елементом моди кілька століть тому!

Прикметно, що з плином часу історія цих застібок не завершилася, хоча вони й зазнали кардинальних трансформацій. Згодом гаплики еволюціонували, значно мініатюризувалися та змінили свою «аудиторію». Якщо сьогодні в кравецькій справі ви почуєте слово «гаплик», то йтиметься вже не про деталі для чоловічих жупанів, а про делікатні потаємні застібки у вигляді гачка та петельки. Нині це невіддільний елемент жіночої спідньої білизни (бюстгальтерів, корсетів чи боді). Хоча сучасні гаплики стали зовсім крихітними та схованими від сторонніх очей, їхня функціональна суть залишилася незмінною протягом століть: вони так само надійно фіксують тканину в місцях найбільшого натягу, забезпечуючи комфорт та не створюючи зайвого об’єму.

Тож коли наступного разу почуєте це сленгове слово, згадайте, що колись це був символ не кінця, а надійності, вишуканого стилю козацької доби та багатовікової еволюції кравецтва!