Настав час підсумувати результати нашої чергової «археокатівні» для людей.
А якщо серйозно – перші результати соціологічного дослідження в рамках проєкту #запідтримкиУКФ
Пам’ятаєте, як нещодавно ви заповнювали нашу анкету?
То ж думаємо, вам буде цікаво дізнатися, що ж ми від вас хотіли і в що це вилилося.
То ж усе по порядку. Проєкт «Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною» сфокусований на декількох цілях, тому маємо «заміряти аудиторію» на початку й власне наприкінці реалізації – через 5 місяців.
Що ми хочемо визначити?
Що ми хочемо визначити? Питання були розділені на три блоки:
– рівень загальної обізнаності у напрямку історико-археологічної спадщини Полтавщини;
– рівень зацікавленості та мотивації до історико-культурного туризму на Полтавщині;
– рівень усвідомленості значимості культурної спадщини та необхідності її охорони, збереження й промоції на місцях.
Відтак наша дорога аудиторія пройшла справжній «допит з прістрастієм», відповідаючи в цій анкеті https://forms.gle/YDDSJoAfiF5kvNGw6 на питання «по темі», відгадувала об’єкти на світлинах, визначала свою мотивацію за п’ятибальною шкалою, писала своє ставлення до проблем спадщини і багато усього іншого. Усього ми поставили 22 запитання різного типу, і ретельно проаналізували відповіді 169 респондентів. Навіть ті питання, на які ви відповідали розгорнуто – кожна ваша відповідь була трансформована у результати.
Для аналізу соціометричних показників ми розділили рівень всіх наших респондентів на 5 категорій – А, B, C, D, E. По-простому, рівень A – це найбільш високий, рівень Е – найбільш слабкий.
– E – рівень аудиторії, яка демонструє відсутність інтересу до культурної спадщини, відсутність розуміння, що це таке взагалі, повню інертність до історико-культурного туризму, відсутність усвідомлення, навіщо потрібно зберігати та розвивати такі об’єкти
– D – рівень аудиторії, яка демонструє невелику зацікавленість у сфері культурної спадщини: «десь щось чули або бачили», наприклад про «Більськ», це рівень респондентів, які знають, що якісь об’єкти існують, але не впевнені, що їх потрібно охороняти та зберігати, знають про формат культурного туризму як екскурсії, але не практикують у своєму житті
– C – рівень аудиторії, яка демонструє помірну зацікавленість у напрямку історико-культурної спадщини, бажання спробувати історико-культурний туризм, усвідомлення, що історичне минуле – важливе для країни, змогу назвати або вгадати по фото кілька відомих об’єктів культурної спадщини, усвідомлення, що спадщину потрібно хоча б зберігати.
– B – рівень аудиторії, що вже демонструє живий інтерес до історико-культурної спадщини Полтавщини, готовність іноді мандрувати Полтавщиною, змогу для респондентів назвати з десяток пам’яток культурної спадщини, розуміння необхідності збереження пам’яток, розуміння актуальності історико-археологічної спадщини для розвитку регіонів країни
– А – рівень аудиторії, що демонструє високий інтерес до культурної спадщини, досвід у респондентів мандрівок та подорожей цікавими місцями та визначними пам’ятками спадщини на Полтавщині, можливість для них назвати понад 20 пам’яток культурної спадщини, обізнаність у краєзнавстві та історії України, розуміння цінності та потенціалу археологічної спадщини як ресурсу для розвитку туристичної привабливості, усвідомлення значимості пам’яток у розрізі історії України, актуальність для розвитку місцевих громад, інфстрактруктури, високий рівень усвідомлення необхідності збереження й/або готовність у сприянні промоції та збереженні об’єктів археологічної спадщини.
А ось і результати:
Як ви бачите, археологічна спадщина Полтавщини досить мало популяризована серед населення, адже понад 60% людей, що її заповнили, взагалі не обізнані або мало обізнані в цьому напрямку старожитностей полтавського краю.
Історико-культурний туризм розподілив аудиторії майже рівно – на плюс-мінус 20% кожної групи респондентів, від людей, що навіть не знали, що таке в принципі існує, до людей, що обожнюють мандрувати, виїжджають на екскурсії, походи старожитностями Полтавщини і планують свій відпочинок саме тут.
Пріоритетним визначилася середня група респондентів, яка у майже 30% знаходиться на тому рівні, коли люди розуміють цінність пам’яток археології для майбутнього України, але не повністю розуміють, як з цим бути далі. Ми дуже раді, що опитування показало більший відсоток аудиторії, що вже починає усвідомлювати їхню значимість та потенціал для нашого регіону.
Дякуємо тим людям, хто заповнив анкету та приділив увагу нашому проекту, та просимо долучитися на фінальному соцопитування наприкінці жовтня!
Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд та Zagoriy Foundation.
#запідтримкиУКФ #історико_культурний_туризм #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною