Пілатес на світанку? Animal йога на схилах, укритих різнотрав’ям? Тайбо під звуки ритуальних бубнів?
Крізь туман тисячоліть важко розгледіти, яким видом фізичних активностей могли займатися наші пращури в епоху ранньої бронзи. Однак, проаналізувавши шість поховань у Гребінківському кургані, дослідники припустили: спорт цим людям не був чужим. Обидві поховані жінки – шаманка і її старша одноплеміниця – схоже, займалися ним з дитинства і перебували у чудовій фізичній формі.  Їхні добре пропрацьовані суглоби рухалися з надзвичайною амплітудою і гнучкістю. Розвинені м’язи працювали регулярно, подовгу і методично.

Цілком можливо, що жінки у ті часи могли виконувати чоловічу роботу. Принаймні, знайдені жіночі скелети за своєю масивністю і вираженістю м’язового рельєфу майже не поступаються чоловічим. Однак чоловіки мали додаткові, більш значні фізичні навантаження. Вірогідно, йдеться про тривале навчання військовій справі та відповідні регулярні тренування.

Що ж іще вдалося з’ясувати антропологам, вивчаючи добре збережені рештки поховань?
Всього в кургані знайдено рештки шістьох осіб. Анатомічно достатньо повні, крім однієї людини, чиї залишки представлено лише одним зубом.
Серед розкопаних тут поховань усі представники різних катакомбних культур, усі належали до одного етносу, а три (і четвертий, власник зуба), дуже ймовірно, були представниками одного роду.
Поміж знайдених – дві панянки: сама шаманка, молода жінка 25-30 років та зростом 154-158 см, та жінка старшого віку, 35-40, зростом 160-165 см, з інгульського катакомбного поховання.
Ще два – чоловіки, один (“воїн”) 30-35 років, зростом 168-170 см, а інший “інгулець” – справжній велет зростом до 190,0 см, віком 40-45 років. Його скелет вказує на людину неабиякої фізичної міці та сили.
Ще одна похована тут особа мала “рекордні” для того часу 60-65 років. Її стать неможливо встановити точно через слабку вираженість анатомічних статевих відмінностей внаслідок старшого віку. Але інвентар, що знаходився у похованні, підказує, що це все ж таки була, так би мовити, “бабця”.
Щодо зубу, то він був знайдений у намисті і точно не належав жодній з п’яти перерахованих вище осіб. Його власник, вірогідно, похований в іншому місці, але, схоже, мав родинні зв’язки з шаманкою.
Ми недарма наводимо такі детальні дані про зріст, вік “мешканців” Гребінківського кургану: згодом розкажемо докладніше, чому називаємо їх “велетами” чи “бабцями”, тобто як виглядали і скільки жили тогочасні племена на наших землях.

Хочете знати про пращурів більше? Залишайтеся з нами – і дивовижна шаманка продовжить відкривати вам свій прадавній світ, з якого колись почалися всі ми.

#за_підтримки_УКФ
#віртуальність_забутих_предків