Кам’яна могила VS Полтавщина

Cтели з курганів Полтавщини часто містять зображення які перегукуються з кам’яномогильськими петрогліфами

Розширюємо експансію Центр охорони та досліджень пам'яток археології й на інші області. Археологам Центру пощастило взяти участь у роботах на Запорізьких землях, разом з НДЦ «РАС» та місцевими археологами. Так як попрацювали ми добре (а той хто гарно працює той…), і було це в околицях Мелітополя, «преміювали» нас екскурсією на Кам’яну Могилу.

До досліджень та відкриття національного заповідника «Кам’яна Могила» «доклав руку» археолог Михайло Рудинський, наш земляк, уродженець Охтирки, наукові та суспільні діяння якого у 1910-1920-х рр. нерозривно були пов’язані з Полтавою.

Доктор історичних наук, музейник, пам’яткоохоронець, Михайло Якович, є фундатором Галереї мистецтв губернського музею, Народного музею Полтавщини, пам’яткоохоронних органів, видавцем перших музейний та міських путівників.

Разом із колегами зібрав унікальну колекцію предметів мистецтва, архівну збірку та врятував від знищення чимало культових споруд у Полтаві та окрузі.
Проводив археологічні розвідки старожитностей краю, розкопки Мачуського курганного некрополя скіфського часу, аланських поховань у Нових Санжарах, Кантемирівці та ін.

Михайло Рудинський

В останні роки життя займався вивченням унікальної пам’ятки первісного мистецтва, «первісної картинної галереї» кам’яного, мідно-бронзового, раннього залізного віків — Кам’яної Могили під Мелітополем (сім сезонів, між іншим!). Один з гротів, під яким працював М. Рудинський, і біля якого розміщувалися намети експедиції (справжня #археоромантика), названо в його честь.

Грот-кабінет Рудинського

Кам’яна Могила — місце найбільшого скупчення таких зображень, але не єдине. Окремі зображення петрогліфів з аналогічними сюжетами є й на Полтавщині! Камְ’яні стели з курганів, перероблені з них козацькі хрести та надгробки, часто містять зображення які перегукуються з кам’яномогильськими петрогліфами.

Так, в епоху ранньої бронзи, у часи розселення на цих територіях ямних та катакомбних індоєвропейський племен, стали популярними зображення так званих «стоп Вішну»: на Кам’яній Могилі їх дуже багато, серед наших найяскравіше такі «стопи» простежуються на «Федоровському ідолі» з Карлівщини (його можна побачити в експозиції Полтавського краєзнавчого музею), та на кількох нещодавно виявлених О.Б. Супруненком стелах з Подніпров’я та Кобеляччини.

"Стопи Вішну"

М. Рудинський писав про одне із зображень що « .. тут зображена пара биків (тобто їх роги, ярмо і дишло), котрі тягнуть якийсь предмет, виконаний у вигляді прямокутника перехрещеного трьома паралельними лініями – праобраз ..землеробського знаряддя або транспортного засобу». Вгадується схожість так званої кам’яномогильської «Упряжі з биками» зі стилізовано-схематичним зображенням на Карпівській стелі (Кременчуччина, зберігається в скансені музею в м. Горішні Плавні).

"Упряж з биками"

Тож відвідати Кам’яну Могилу — варто, як варто також і знати що й на наших теренах є свої маленькі «кам’яні могили», на яких тогочасні арійські племена, можливо навіть культивуючи таким чином величність своєї раси, залишали свій слід в історії, до сіх пір до кінця не розгаданий та не розпізнаний.

січ 29, 2020
94
1
min read